Репресовані письменники й науковці у лекції для студентів і колег СНУ ім. В. Даля

 

Кафедра здоров'я тварин і екології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Animal Health and Ecology Department розпочала серію лекцій із стейкхолдерами та запрошеними лекторами з України і закордоння. 

Відкрила цикл лекцій Тетяна Леонідівна Шептицька, заступниця з наукової роботи директора музею "Биківнянські могили". Тема лекції "Репресовані письменники й науковці через призму історії України. Стежками Биківнянських поховань". Студенти, аспіранти, колеги дізналися про те, як знищувалася освітня, наукова, творча інтелігенція за видуманими звинуваченнями, які розробили Сталін і його поплічники в рамках кривавого терору. При цьому науковців, студентів, освітян, письменників, церковників та людей без освіти знищували разом з матеріальною та інтелектуальною спадщиною, стирали з землі, разом із документами про злочини, якими їх карали. Співробітники музею "Биківнянські могили" по крихтах відтворюють інформацію про злочини і викладають в музеї.

Лекція супроводжувалася ілюстративно фотографіями закатованих жертв та документами про це, інформація викликала багато запитань у Оксани Вікторівни Івлевої, Людмили Іванівни Наливайко, Оксани Валентинівни Яблонської, на які Тетяна Леонідівна надала повні відповіді.

Висловлюємо вдячність за інформацію, якою Тетяна Шептицька поділилася, надію на наступну співпрацю і упевненість в перемозі України.

 

Повна інформація на фейсбуці

 

Оксана Яблонська,

професор СНУ ім. В. Даля

 

Пиши статті, казали вони

 Заведи Google Scholar казали вони. Усі статті у Google Scholar. Який ти вчений, якщо тебе нема у Google Scholar?  Дбай про h-index, який ти вчений, якщо в тебе нема того довбаного h-індексу?

Пиши англійською, тебе має знати весь світ. Пиши в Scopus, ми профінансуємо. Які фінанси? У нас нема грошей, ви тільки те й робите, що пишете. Яка англійська, хто її розуміє, пишіть українською, хто тут знає, що ви щось пишете?

Пиши список літератури транслітом. Ну і що, що ніхто його не знайде, це іноземні букви, так ми відрізняємося від інших. Не пиши в Scopus, він продажний, пиши тим, хто бере статтю задурно.

Той що, що її ніхто не читає, цей журнал має високий імпакт фактор, пиши сюди, викладай свої тексти в ResearchGate, тебе знатимуть за кордоном, хтось зацікавиться твоїми даними і запропонує співпрацю. 

Ми зацікавилися вашими даними, напишіть нам і ми видамо безкоштовно вашу статтю, казали вони. І байдуже, що їх ніхто не знає, крім них самих,  вони пропонують безкоштовний друк, а ми дамо вам рейтинг.

Який рейтинг, той журнал ніхто не знає, у них нема імпакт-фактора, не пишіть їм. Пишіть в PublonMed, викладайте вашу інформацію, стежте за чужими дослідженнями, казали вони. 

Дослідження? Які дослідження? Ви завтра ведете лекцію англійською з предмету, який ніхто до вас не вів, у вас ціла ніч попереду, щоб написати лекцію і підготуватися. 

Яка ніч, які 6 годин? У нас за рейтингом написання лекції займає 1 годину, не переживайте так, наступного року ці лекції вестиме інший викладач. 

Ви не склали дистанційний курс для студентів? А де ж вони читатимуть ваші лекції, коли пропустять заняття? Ви маєте викласти там усю програму, усі лекції, весь матеріал, завдання, тести, питання, вести блог, подати на акредитацію, пройти акредитацію, подати студентів на конкурс робіт, свій проект подати на конкурс, утішити своє его, що вашу ідею використали для патенту. Вас не згадали, ви творча людина, у вас безліч ідей, ви ще напишете не один проект, а зараз пишіть статтю у Scopus. 

Які заняття? Хто вам казав, що ваша робота вести заняття, ну і що, що викладач, ідіть заробляйте гроші, купите на них витратні матеріали і комп’ютери.

Які комп’ютери ? На ваші гроші ми обладнали іншу лабораторію, ідіть повчіться як треба заробляти гроші і підвищуйте кваліфікацію. Який закордон? А хто надаватиме допомогу на фермі? Саме ви, професор, маєте там бути і підвищувати кваліфікацію. А за кордон  поїдете потім, заплатите і поїдете на три дні. Підвищите кваліфікацію. Ні, для рейтингу цього замало. Нема у вас рейтингу. Статті пишіть. У Scopus.

Оксана Яблонська ©

29 лютого 2019

#жиза

Блискуча лекція А. Роговського (США) для студентів СНУ імені Володимира Даля

21 лютого 2024 року на запрошення кафедри здоров'я тварин і екології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля у рамках циклу лекцій від стейкхолдерів та запрошених лекторів для студентів, аспірантів і викладачів пролунала лекція англійською мовою від професора Артема Роговського з Техаського A&M університету.

На лекції також були присутні колеги — науковці та педагоги з США, Туреччини, що можна вважати презентацією циклу наших лекцій на міжнародному рівні.

Професор Яблонська Оксана Валентинівна відмітила, що в міжнародний день рідної мови така зустріч є знаковою, оскільки, пам'ятаючи рідну мову, ми навчаємося мови міжнародного спілкування.

Лекція була присвячена бореліям, які викликають хворобу Лайма та лихоманку, котра передається вошами (LBRF); особливостям їх глибокої діагностики і створенню засобів профілактики. Суть доповіді полягала у представленні результатів дослідження лабораторії Артема Роговського, який якраз і вивчає особливості цих патогенів.

Слід відмітити, що хвороба Лайма передається через кліщів, які кусають гризунів, великих тварин та людей. За останні десятиліття вона набула значного поширення. Усе частіше зустрічається інформація про ураження хворобою Лайма людей.

Оскільки головним проміжним господарем борелії є гризуни, то й вивчення особливості бореліозу (хвороби Лайма) проводилося на них. Артем Роговський звернув увагу на дотримання біоетики при підборі та використанні живих моделей для дослідження.

В процесі дискусії Анна Левченко, доцент університету Ататюрка з Туреччини, поцікавилася особливостями проведення і фінансування досліджень у США. Так от, там є спеціальні відділи, які проводять статистичні дослідження, надають лабораторних тварин та приміщення для проведення дослідження, згідно вимог добробуту та біоетики.

Нинішня лекція Артема Роговського (США) плавно пов'язана із попередньою лекцією Миколи Желавського (Україна). Використовуючи медичну термінологію, можу сказати, що академік Желавський зробив премедикацію своєю інформацією по розвитку імунних реакцій в організмі, зокрема при хворобі Лайма. А лекція пана Артема містила глибший аналіз на внутрішньоклітинному та молекулярному рівні, оскільки йшла мова про векторну передачу особливостей борелій. [Уточнюю: Для тих, хто вивчав біотехнологію, зрозуміло, що вектором є частка гена, яка відповідає за певну особливість антигена / антитіла. Використовуючи її перенесення і вживлення ми можемо отримати необхідні і точні інструменти для лікування або / і профілактики].

Принагідно хочу подякувати колегам кафедри здоров'я тварин і екології СНУ імені Володимира Даля — завідувачці Людмилі Іванівні Пархоменко, доценту Ірині Анатоліївні Єрмакович, доценту університету Ататюрка (Ataturk University, Turkey) Анні Левченко за активну участь у дискусії англійською мовою і висловити надію, що в недалекому майбутньому ми всі легко будемо спілкуватися англійською.

Від імені кафедри висловлюю подяку професору Артему Роговському за глибокий аналіз хвороби Лайма та LBRF, блискучу інформативну доповідь, та надію на співпрацю.

Оксана Яблонська, професор кафедри здоров'я тварин і екології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля 

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/dgFmym1njdx5wW1B/